Новини

Особистий досвід і поради нашої волонтерки Анна Гонтарук
9 жовтня перед вікнами Анни впав КАБ. Подія, яка в одну мить змінює звичне життя, залишає по собі не лише руйнування, а й страх, важкі спогади та переживання, з якими доводиться вчитися жити далі.
Анна — одна з тих людей, які не звикли стояти осторонь. Вона активна, ініціативна, сповнена ідей і бажання робити світ навколо кращим.
Анна проводить лекції про волонтерство, була спікеркою на волонтерських конференціях мережі Volunteer Community, бере участь у соціальних проєктах для жінок, долучається до заходів для дітей, ініціює зустрічі для людей старшого віку та є співкоординаторкою проєкту «Авторське креативне волонтерство».
Вона звикла підтримувати інших, об’єднувати людей і знаходити можливості допомогти. Але навіть найактивніші й найсильніші люди потребують підтримки, особливо тоді, коли самі опиняються в надзвичайно складних обставинах.
Після пережитого Анна отримала багато повідомлень зі словами підтримки і водночас вирішила поділитися власним досвідом та розповісти, як підтримати людину, яка пережила обстріл або приліт поблизу свого дому.
Ми вважаємо, що ці слова важливо почути. Тому ділимося порадами Анни — щирими, особистими й заснованими на тому, що їй довелося пережити самій:
1. Не питайте "А як це? Що ти відчувала в цей момент?". Це повертає людину до цих страшних спогадів. Повірте, у вас буде по іншому, бо це дуже індивідуально. Ситуацію людина точно не забуде... Я коли закриваю очі, бачу знов і знов ці спалахи. Недавно злякалася фотоапарата, коли був спалах.
2. Намагайтеся забезпечити базовий комфорт людині. Маю на увазі їжу, щось смачне, тепло, вода. У нас, наприклад, не було газу, і всі сусіди дуже раділи гарячим обідам. Дякую організації World Central Kitchen
3. Не ображайтеся, якщо людина не відповідає і не хоче з вами спілкуватися. Знаю, що ви хотіли якнайкраще. Але це великий стрес, на який треба великий ресурс, щоб все це пережити. Інколи я приходила в кафе і просто дивилася в стіну і мені це допомогло розвантажити психіку.
4. Пам'ятайте! Люди можуть дуже тупити в таких ситуаціях, будьте толерантними до них. Так, це непросто. При такому стресі дуже сильно знижується пам'ять та погіршується мовлення. Ваш знайомий може забувати що він робив, куди йшов, не зможе сформувати речення.
5. Не перевантажуйте людину інформацією! Це також стрес! І ще на все це треба реагувати, тому, якщо новини не важливі, то вони почекають.
6. Будьте м'якими та розуміючими наскільки це можливо
Анно, від команди «Твори Добро, Україно!», дякуємо тобі за відвертість, довіру та готовність говорити про непростий досвід, який може допомогти іншим. Ми знаємо тебе як людину, яка постійно створює, організовує, підтримує та надихає. І хочемо, щоб у складні моменти ти також відчувала підтримку й турботу людей навколо.
Ця історія нагадує нам усім: не завжди потрібно шукати ідеальні слова. Іноді достатньо бути поруч, допомогти з конкретною справою, принести їжу, дати людині спокій або просто нагадати, що вона не сама.
Бережімо одне одного. Будьмо уважними, терплячими й людяними. Адже підтримка починається з простих речей, які можуть мати величезне значення.